Гаряча лінія: 1678
Гаряча лінія: 1678
Щороку Міжнародна організація праці визначає тему Всесвітнього дня охорони праці, яка у 2026 році проходить під гаслом «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації». Психосоціальні ризики охоплюють стрес, професійне вигорання, цькування (мобінг), насильство на робочому місці. Психосоціальна підтримка працівників є невід’ємною складовою безпеки та здоров’я на роботі.
Згідно статистичних даних Держпраці України у 2024 році було травмовано із-за нещасних випадків внаслідок бойових дій у 2022 році 411 осіб, 2023 -450, у 2024 – 1006, 2005 – 1132. Статистичні показники засвідчують про збільшення кількості нещасних випадків із-за воєнних дій. Якщо взяти за базу порівняння 2022 рік, то у 2025 році темп росту травмованих на виробництві внаслідок бойових дій склав 275%. Для порівняння, з інших причин кількість травмованих на виробництві залишається відносно стабільною: у 2022 році – 2035 травмованих, 2023 році – 2182, 2024 році - 2010, 2025 році – 1815.
Право кожного на належні, безпечні та здорові умови праці гарантовано статтею 43 Конституції України. Основні засади державної політики у сфері охорони праці визначені Законом України «Про охорону праці», який передбачає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників.
Питання охорони праці набувають особливої актуальності в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного указом Президента України
№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Підприємства, установи та організації продовжують функціонувати в умовах підвищеної небезпеки, а працівники щоденно стикаються з новими ризиками, зокрема пов’язаними з бойовими діями, руйнуванням інфраструктури, перебоями в енергопостачанні, загрозами обстрілів та іншими факторами, що можуть призвести до травмування або загибелі людей на робочих місцях.
У цих умовах особливої ваги набуває належне виконання роботодавцями обов’язків у сфері охорони праці. Законодавство покладає на них обов’язок створити безпечні та нешкідливі умови праці на кожному робочому місці, забезпечити функціонування системи управління охороною праці, проводити інструктажі та навчання працівників, а також забезпечити їх необхідними засобами колективного та індивідуального захисту. Важливим є також своєчасне розслідування нещасних випадків і професійних захворювань та недопущення приховування таких фактів.
Водночас і працівники мають визначені законодавством обов’язки у сфері охорони праці. Зокрема, вони зобов’язані дбати про власну безпеку і здоров’я, а також про безпеку інших осіб у процесі виконання трудових обов’язків, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правильно використовувати обладнання та засоби захисту. Невиконання цих вимог може призводити до негативних наслідків як для самого працівника, так і для інших осіб.
Ефективна система охорони праці можлива лише за умови тісної взаємодії держави, роботодавців і працівників. Саме така взаємодія є запорукою формування безпечного виробничого середовища, зниження рівня виробничого травматизму та забезпечення сталого розвитку суспільства.
Україна, ратифікувавши цілу низку конвенцій МОП із безпеки і здоров’я на роботі та взявши на себе зобов’язання наблизити національні норми до стандартів ЄС, має сприяти безпечним і здоровим умовам праці. Важливим для України є прийняття проєкту закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (№10147 від 13.10.2023р.), який у 2025 році був підготовлений до другого читання. Зазначений проєкт був підтриманий із зауваженнями Уповноваженим. У Позиції Уповноважений серед іншого зробив застереження, що законопроєктом передбачається втрата чинності Законом України «Про охорону праці», стаття 7 якого надає права працівникам, які працюють у важких і шкідливих умовах праці, на пільги та компенсації (скорочення тривалості робочого часу, додаткова оплачувана відпустка, достроковий вихід на пенсію за віком, оплата праці у підвищеному розмірі). Законопроєктом не встановлюються альтернативні норми, які передбачали б збереження таких пільг і компенсацій. Також Уповноважений звернув увагу, що законопроєктом №10147 передбачається, що «дія цього Закону поширюється на відносини за цивільними договорами у випадках, визначених цим законом», яку Уповноважений запропонував виключити. Вказана пропозиція не відповідає природі цивільно-правових договорів, і вона може призводити до «легалізації» таких договорів шляхом підміни трудових.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наголошує, що право на безпечні умови праці є невід’ємною складовою права на працю та підлягає безумовному дотриманню. Будь-які порушення у цій сфері, що створюють загрозу життю та здоров’ю працівників, потребують належного реагування з боку держави та роботодавців.
День охорони праці – це не лише інформаційна дата, а нагадування про спільну відповідальність за життя і здоров’я людей, які щоденно забезпечують функціонування держави та економіки.