Уповноважений ВРУ з прав людини презентувала спеціальну доповідь «Вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні»

23/12/2020 14:19

Сьогодні Уповноважений ВРУ з прав людини презентувала спеціальну доповідь «Вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні», яка була підготовлена з використанням матеріалів моніторингу ромських поселень працівниками Секретаріату Уповноваженого за сприяння та експертної допомоги Офісу Ради Європи в Україні та Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі».

За словами Людмили Денісової, було здійснено 20 моніторингових візитів до місць компактного поселення ромів та органів місцевого самоврядування, а також проведено 286 інтерв’ю з представниками ромської громади.

«За 7 років становище ромської громади не покращилось. Проблеми, з якими стикається ромська громада у сфері доступу до інформації, соціальних, освітніх, медичних послуг, працевлаштування, документування тощо, набули ще більшої гостроти і актуальності та виявили суттєві прогалини у реагуванні влади на надзвичайні виклики та підтримку цієї категорії громадян. Соціальна відчуженість, маргіналізація та сегрегація ромів ще більше посилили небезпеку негативного впливу на них пандемії COVID-19», - зазначила Людмила Денісова.

Під час презентації Уповноважений зазначила, що порушується їх право на доступ до інформації, адже для багатьох ромських сімей перешкодою в отриманні актуальної інформації щодо COVID-19 стала відсутність доступу до телебачення та мережі Інтернет. Також не виправдалися очікування на особливу роль сімейних лікарів в інформуванні ромів про COVID-19.

«На жаль, оцінити повною мірою вплив пандемії та данні про проведення лікувальних, профілактичних заходів і тестування на COVID-19 серед ромського населення в Україні складно, з огляду на відсутність точних статистичних даних про загальну чисельність представників ромської громади. За даними міжнародних і громадських організацій, чисельність ромів, які проживали в Україні у 2019 році, коливається від 200 тис. до 400 тис. осіб. У той час, як отримані під час останнього Всеукраїнського перепису населення 2001 року данні зафіксували – 47,6 тис. осіб ромської спільноти. Також відсутній облік ромських дітей шкільного віку.», - поінформувала Людмила Денісова.

Найбільш незахищеними перед загрозою стрімкого поширення коронавірусної інфекції виявилися роми, які мешкають у стихійних поселеннях, а основними ризиками є незадовільний санітарно-гігієнічний стан у цих поселеннях, велике скупчення людей на невеликій території, недотримання встановлених правил карантинного режиму, відсутність ідентифікаційних документів.

«Майже 10% загальної кількості ромів не мають документів, що посвідчують особу. Роми у яких відсутні ідентифікаційні документи, або відсутня реєстрація постійного місця проживання, не можуть укласти угоди із сімейними лікарями, до яких слід звертатися у випадку підозри на зараження COVID-19, що обмежує їх доступ до медичних послуг та порушує право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування», - наголосила Уповноважений.

Переважна більшість ромських родин через тотальну бідність не в змозі забезпечити себе необхідними засобами захисту, харчами, ліками. За даними громадських організацій близько 35% працездатних ромів не працюють, а більшість працюючих ромів працюють без офіційного оформлення трудових відносин. Роми часто не можуть отримати роботу через складний низький освітній рівень, відсутність документів, що посвідчують особу, так і через упереджене ставлення з боку роботодавців, що порушує їх конституційне право на працю, статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 2 Конвенції Міжнародної організації праці про дискримінацію в галузі праці та зайнятості № 111.

«Однією із ключових проблем ромського населення є ускладнення доступу до освіти. Освітній рівень ромського населення в цілому залишається вкрай низьким. Зокрема, лише близько 1,5% ромів мають вищу освіту. Найпоширенішим освітнім рівнем є неповна середня освіта. Дистанційне навчання, запроваджене під час карантину, позначилось на становищі ромських дітей, оскільки більшість з них проживає у малозабезпечених сім’ях, не має комп’ютерної техніки, переважно не має смартфонів та доступу до мережі Інтернет. Водночас є навчальні заклади, система управління освітою виявились не готовими та неспроможними запропонувати будь-які альтернативні форми навчання для ромських дітей, що порушує їх конституційне право на освіту», - підкреслила Людмила Денісова.

Також вона поінформувала, що режим ізоляції призвів до підвищення ризиків гендерно - зумовленого та домашнього насильства щодо ромських жінок та дівчат. З огляду на зазначене, у період запровадження карантинних заходів необхідно посилити роботу суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

На фоні пандемії COVID-19 роми зазнають підвищеного ризику стати об’єктом мови ворожнечі, що ще більше поглиблює їх вразливе становище. Проблема упередженого ставлення до представників ромської національної меншини з боку суспільства виявляється в різних формах – від ігнорування їхніх нагальних проблем, до вчинення конкретних дискримінаційних дій.

Людмила Денісова зауважила, що саме спільні зусилля органів державної влади та місцевого самоврядування, самих ромських громад, громадянського суспільства навколо проблематики забезпечення та дотримання прав ромської національної меншини в Україні є надзвичайно важливим завданням. Зокрема, для недопущення поширення коронавірусної інфекції серед ромського населення, необхідно проводити відповідну роз’яснювальну роботу.

Уповноважений назвала необхідні заходи, які необхідно вжити задля розв'язання проблемних питань та відновлення прав ромів: активізувати роботу щодо документування представників ромської національної меншини; розробити механізм доступу представників ромської національної меншини до послуг охорони здоров’я у разі відсутності у них документів, що посвідчують особу, свідоцтв про народження, та до укладення декларацій із сімейними лікарями; розробити механізм встановлення додаткової державної матеріальної допомоги на дітей ромської національності за умови їх навчання з метою отримання початкової та середньої освіти; залучати повнолітніх неграмотних та малограмотних осіб ромської національності до навчання у вечірніх школах; розробити онлайн-платформу на базі державної служби зайнятості щодо надання послуг з пошуку роботи. Крім того, забезпечити невідкладне реагування відповідно до законодавства на факти поширення мови ворожнечі стосовно ромів, забезпечити належне розслідування злочинів на ґрунті ненависті, скоєних проти ромів.

«Наразі Державною службою України з етнополітики та свободи совісті ведеться розробка нової Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на 2021–2030 роки. Сподіваюсь, що результати цієї Доповіді ляжуть в її основу, а також, що вона стане в пригоді для роботи над усуненням нерівності й дискримінації стосовно ромів, а результати моніторингових візитів, висновки та рекомендації будуть враховані органами державної влади та місцевого самоврядування задля ефективного забезпечення інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини», - резюмувала Уповноважений.

Відеоверсія презентації спеціальної доповіді «Вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні».

Повний  текст спеціальної доповіді «Вплив пандемії COVID-19 на ромську громаду в Україні»
.