Сьогодні Уповноважений ВРУ з прав людини представила спецдоповідь «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло»

24/11/2020 12:39

Сьогодні Уповноважений ВРУ з прав людини представила спецдоповідь «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло», яка підготовлена з використанням матеріалів дослідження Проєкту Ради Європи в Україні «Внутрішнє переміщення: розробка тривалих рішень» щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб та компенсації за зруйноване й пошкоджене житло з урахуванням порівняльного європейського досвіду.

Під час презентації Людмила Денісова наголосила, що через збройну агресію Російської Федерації проти України 1,5 млн осіб були змушені залишити місця свого постійного проживання і переселитись до інших регіонів України, а це близько 3% від загальної кількості всього населення країни.

За її словами, найбільша кількість зареєстрованих ВПО проживають на контрольованих Україною територіях у Донецькій області – понад 500 тисяч осіб та, у Луганській області – майже 300 тисяч. Також регіонами зі значною чисельністю ВПО стали місто Київ де проживає понад 160 тисяч ВПО та Київська область – 63 тисячі. Відповідно у Харківській області - 134 тисячі, Дніпропетровській - 71 тисяча та у Запорізькій – 56 тисяч осіб.

Уповноважений поінформувала, що аналіз законодавства, звернення від ВПО щодо порушення їх права на житло, моніторингові візити, в тому числі до місць компактного проживання свідчать, що за увесь час внутрішнього переміщення ані на загальнодержавному, ані на місцевому рівнях, так і не впроваджено середньо та довгострокових рішень, необхідних для розв'язання житлових проблем громадян, які стали жертвами конфлікту.

«Для ВПО основними умовами успішної інтеграції є житло, постійний дохід та зайнятість. Близько 60% ВПО живуть в орендованому житлі, з них щонайменше 27% зазначають про ризики виселення зі свого поточного житла через неспроможність сплачувати орендну плату. Недостатні обсяги щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання спонукають їх повертатися на території, де їм потенційно може загрожувати небезпека. Близько 65% осіб, які повернулися проживати на тимчасово окуповані території – це особи віком від 60 років і старше», - зазначила Людмила Денісова.

Крім того, вона наголосила, що на державному рівні досі немає офіційних даних щодо потреб ВПО у житлі. За приблизними оцінками за державної підтримки житло отримали близько 1 % ВПО. Водночас, за оцінками міжнародних організацій, забезпечення житлом потребують майже 70 % ВПО. Щонайменше 2% переміщених осіб мешкають у місцях компактного проживання різного типу, які були сформовані ще у 2014-2015 роках. На сьогодні таких місць компактного проживання в Україні налічується 170, в яких проживає майже 7 тисяч осіб.

Також Уповноважений зауважила, що невирішеним залишається питання утримання та реконструкції транзитних містечок модульного типу, збудованих у 2015 році за підтримки Уряду Німеччини у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях. Строк експлуатації цих приміщень закінчився у 2018 році. Попри це в них досі проживають понад 4 тисячі осіб.

Омбудсман нагадала, що на реалізацію статті 47 Конституції України Урядом запроваджено ряд програм, які передбачають отримання ВПО державної підтримки для придбання житла, або ж отримання ними соціального чи тимчасового житла. Зокрема, програма «Доступне житло», набуває дедалі більшої популярності серед ВПО.

«Станом на 1 травня 2020 року загальна кількість зареєстрованих заяв для отримання державної підтримки за цією програмою становила понад 16 тисяч заяв, з них понад 10 тисяч заяв було подано ВПО. Втім, в проекті державного бюджету на 2021 рік фінансування цієї програми не передбачено. Загалом за час існування цієї програми державну підтримку отримали 901 особа з-поміж ВПО. Однак, за цією програмою ВПО можуть отримати державну підтримку для придбання житла лише в регіоні їх фактичного проживання і це житло має бути обов’язково в новобудовах, що обмежує право цих громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. До того ж не в усіх регіонах ведеться нове житлове будівництво», - наголосила Людмила Денісова.

Під час моніторингу програм, які реалізуються на регіональному рівні, встановлено, що станом на кінець травня 2020 року працює 123 житлові програми і майже відсутні цільові програми, метою яких є забезпечення житлом безпосередньо ВПО.

Завдяки розподіленим у 2017 – 2019 роках коштам субвенції (95 млн гривень) між місцевими бюджетами в частині реалізації заходів, спрямованих на забезпечення ВПО тимчасовим житлом, органи місцевого самоврядування на умовах співфінансування отримали реальне джерело формування фондів житла для тимчасового проживання. Проте через недосконалість реалізації цієї програми, до державного бюджету повернулися як невикористані близько 10,5% коштів.

«Станом на 1 липня 2020 року за оцінками обласних військово-цивільних адміністрацій у Луганській області зруйновано і пошкоджено 7 471 об’єкт житлового фонду. Завдана шкода оцінюється в 679,4 млн гривень. У Донецькій області – залишаються зруйнованими чи пошкодженими 5 537 житлових об’єктів. Завдана шкода оцінюється в щонайменше 10 млрд гривень», - поінформувала Уповноважений.

Вона підкреслила, що відновлення пошкодженого та зруйнованого житлового фонду або ж надання компенсації чи матеріальної допомоги постраждалим особам, на жаль, має не системний та не структурований характер. Так, наприклад у національному законодавстві поняття надзвичайної ситуації включає також воєнні дії. Практика свідчить, що відшкодування шкоди, завданої надзвичайною ситуацією не воєнного характеру здійснюється більш успішно, що по суті дискримінує громадян, майно яких зруйноване через воєнні дії. Це порушує резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи 1708 «Вирішення майнових питань біженців і внутрішньо переміщених осіб», згідно з якою держава повинна гарантувати вчасне й ефективне відшкодування втраченого доступу та права на житло, землю й майно, залишені біженцями або ВПО, не очікуючи на результати переговорів щодо вирішення збройних конфліктів або статусу певної території.

Для виправлення ситуації було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 р. № 767, якою передбачено процедуру обстеження житла та утворення відповідної Комісії для виплати грошової допомоги та грошової компенсації, визначено окрему процедуру подання документів, для кожного виду виплат. Перше засідання такої Комісії відбулося у Луганській області. Механізм передбачає виплату компенсації лише за зруйноване житло, а відтак, залишається не вирішеним питання відшкодування збитків за пошкоджене житло.

Людмила Денісова звернула увагу на відсутність чітких правил і реальних заходів, спрямованих на застосування механізмів компенсації, які спричинили численні звернення постраждалих осіб до суду.

«Упродовж 2015 – 2019 років у національних судах різних інстанцій перебувало на розгляді близько 200 справ. За роки конфлікту в Європейському Суді з прав людини перебувало понад 3,5 тисячі справ щодо захисту прав осіб які постраждали від збройного конфлікту, з них близько 80% звернень стосувалися компенсації за втрачене житло. Надзвичайно важливим є питання регресної вимоги України до Російської Федерації у міжнародних судових інстанціях. У цьому контексті актуальним є не лише питання стратегії судового захисту, а й належне обґрунтування правової позиції», - підкреслила Уповноважений.

Надзвичайно важливим є фінансування заходів з реституції – відновлення пошкодженого та зруйнованого житлового фонду або ж надання компенсації чи навіть матеріальної допомоги постраждалим особам. У Державному бюджеті на 2020 рік на цю мету було передбачено 20 млн грн, у проекті державного бюджету на 2021 рік вже закладено 114 млн гривень, що є позитивним сигналом до виконання зобов’язань держави.

Уповноважений зазначила, що для розв'язання окреслених питань та відновлення права ВПО на житло необхідно здійснити ряд заходів: розробити та запровадити механізм оцінки потреб ВПО у забезпеченні житлом, включивши відповідні дані до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; активізувати роботу щодо розроблення регіональних (місцевих) програм, спрямованих на житлове забезпечення виключно ВПО та щороку передбачати кошти в обласних та місцевих бюджетах на їх реалізацію, залучати національних і міжнародних донорів, юридичних та приватних осіб; розробити та ухвалити законопроєкт щодо реституції та/або компенсації за завдану шкоду житлу (майну) внаслідок бойових дій на сході України (передбачивши ключові гарантії та належне фінансове забезпечення). Ці та інші рекомендації викладені у цій спецдоповіді.

Онлайн презентація спецдоповіді Уповноваженого ВРУ з прав людини «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб  на житло»: https://www.youtube.com/watch?v=cn8UhDJIlx0&t=4637s&fbclid=IwAR21v-GCZo41l0eng8sLZKTIaBKwo9FgT3vn1nXA_DHuReXNRmCYMyEfBYM