Гаряча лінія
Гаряча лінія
30 серпня щороку світ відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. На жаль, для України це не просто дата, а реальність для навіть не сотень, а тисяч сімей, чиї родичі стали жертвами насильницьких зникнень. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Що означає «насильницьке зникнення»? Це не просто відсутність інформації, це завжди викрадення, незаконне затримання, утримання у незаконних в'язницях чи фільтраційних таборах, тортури, позасудові страти та приховування та знищення тіл загиблих.
Точну кількість таких випадків наразі в Україні підрахувати неможливо. З моменту повномасштабного вторгнення практика насильницьких зникнень стала однією з розповсюджених методів залякування громадян на захоплених територіях.
За словами Уповноваженого, насильницькі зникнення стали «візитівкою» російської політики в Чечні, починаючи з 1999 року жертвами стали від трьох до п'яти тисяч людей. Це саме і практикувала Російська Федерація всі 8 років на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також на Кримському півострові.
Омбудсман навів приклад, що після 24 лютого 2022 року тільки на Херсонщині зафіксовано 303 випадки насильницьких зникнень, 121 особу було звільнено або вдалось звільнити, вбито 1 людину, доля ще 181-ї залишається невідомою, і ця інформація не остаточна.
Про випадки насильницьких зникнень, які практикуються у фільтраційних пунктах на Донеччині та Луганщині вже є цілі дослідження, окупанти продовжують й надалі відкривати такі пункти в Запорізькій області, на території окупованої Херсонщини та Криму.
Україна після початку збройного конфлікту в 2014-му вже за рік, у червні 2015-го, ратифікувала Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, у 2018 році Верховна Рада України ухвалила профільний Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Офіс Уповноваженого провів моніторинг виконання цього закону в 2022 році.
Родини зниклих безвісти повинні отримувати всебічну підтримку від держави, включно з допомогою встановити правду про обставини зникнення і місцезнаходження розшукуваної особи. Представник Уповноваженого щоденно приймає такі звернення від родин, щотижня проводяться зустрічі з родичами військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти. І ви можете звертатися до Офісу Уповноваженого з таких питань.
«Держава повинна домогтися того, щоб доля кожної людини, постраждалої внаслідок війни, була відомою, якою б ця правда не була - це і є наш обов’язок», - наголосив Уповноважений.