Деякі питання щодо визнання військовослужбовців ветеранами війни

Відповідно до статті 4 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  ветеранами  війни є особи,  які  брали  участь у  захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

 

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок встановлення статусу ветеранів війни – учасників бойових дій в цілому врегульований постановами Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”, від 2 січня 1995 року № 1 “Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302”та “Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 13 січня 1995 року № 16,   наказом Міністра оборони України від  08.04.2009  № 158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2009 року з № 429/16445 “Про затвердження Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків “Ветеран війни - учасник бойових дій” та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України”.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня         2014 року № 413

Для розгляду питань, пов’язаних із визначенням учасників бойових  дій створені відповідні комісії. Комісії розглядають заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій і приймають рішення на підставі визначеного кола документів, серед яких довідка командира частини про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, витягів з наказів, бойових донесень, розпоряджень тощо. Жодних посилань на місце дислокації військової частини чи місця виконання обов’язків військової служби законодавство не містить.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка створена Державною службою у справах ветеранів та учасників АТО (тел. 044 281 08 50).

Підставою для видачі  посвідчення учасника бойових дій, нагрудного  знака та листа талонів є протокол з рішенням Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій  про визначення особи учасником бойових дій або витяг з цього протоколу.

Посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки та листи талонів військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, інших військових формувань видаються відповідними кадровими органами, а особам, звільненим з військової служби - військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, обласними та Київським міським військовими  комісаріатами за місцем їх реєстрації, або органами, в яких вони перебувають на спецобліку.

Працівникам підприємств, організацій, установ, які залучалися і брали участь безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення посвідчення видаються органами  соціального захисту за місцем їх реєстрації.

 

Інваліди війни

Залежно від причини інвалідності інваліди з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб,  при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, можуть бути віднесені до  інвалідів війни.

Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, визначає, що посвідчення інваліда війни видається органами соціального захисту населення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Надання будь-яких інших додаткових документів законодавством не передбачене.

Пунктом 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, встановлено, що причинний зв’язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов’язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Порядок встановлення причинного зв’язку поранення, контузії, каліцтва тощо визначений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами (далі - Положення).

Постанова військово-лікарської комісії про ступінь придатності особи до військової служби, причинний зв’язок поранення, контузії, каліцтва, захворювання виноситься після завершення  лікування та медичної реабілітації на підставі, зокрема, довідки про обставини отримання поранення, яка видається командиром військової частини.

При цьому в медичних документах, анамнезі свідоцтва про хворобу детально відображаються обставини, час, місце отримання поранення, етапи надання медичної допомоги, проведене лікування, визначається ступінь придатності до військової служби та причинний зв’язок поранення.

 

Деякі питання реабілітації інвалідів війни

У разі коли поранений військовослужбовець після завершення лікування потребує надання відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків, санаторно-курортного лікування або звільнення з військової служби за станом здоров’я, військово-лікарська комісія приймає відповідне рішення.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовцям, які   направляються до санаторію для продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії після лікування в госпіталях, путівки  надаються безоплатно.

У разі, коли інвалід потребує протезування, або ортезування військово-лікарська комісія також виносить відповідний висновок. Порядок протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або забезпеченні її проведення (здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності) і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 518.

Порядок, зокрема, визначає механізм безоплатного забезпечення протезуванням та/або ортезуванням військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників які внаслідок захворювання, поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, безготівкового перерахування коштів закордонним підприємствам, установам чи організаціям, в яких буде здійснюватися протезування (ортезування) або безготівкового перерахування коштів на рахунок учасника.

Рішення щодо протезування приймається Експертною комісією Мінсоцполітики із забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, за результатами попереднього розгляду документів експертною групою, утвореною при Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції