Правові підстави для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

02/04/2015 11:21

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надходять непоодинокі звернення громадян щодо забезпечення їх права на соціальний захист, зокрема на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Так, громадяни скаржаться на відмову органів соціального захисту населення на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим тим сім’ям, у складі яких є особи працездатного віку, які не працюють та не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні. Найчастіше це відбувається у випадку, коли громадяни знімаються з реєстрації у центрах зайнятості за власної ініціативи після припинення виплати їм допомоги по безробіттю.

У зв’язку з цим роз’яснюємо, що дійсно така підстава для відмови передбачена статтею 7 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, згідно з якою державна соціальна допомога не призначається у випадку коли працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють (крім, зокрема, осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню).

Водночас, згідно з нормами чинного законодавства, після зняття з реєстрації у центрі зайнятості особа, яка залишилася безробітною, має право перереєструватися у центрі зайнятості як безробітна. Отже, особам працездатного віку, які знялися з реєстрації у центі зайнятості, однак залишаються офіційно не працевлаштованими, та яким з цієї підстави відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, з метою отримання права на таку допомогу необхідно поновитися на обліку у центрі зайнятості.

Також зауважимо, що підставами для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям відповідно до статті 7 Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, є те, що:

малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у  декларації про доходи та майно (наприклад, здає у найм або оренду житлове приміщення; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових  відносин у встановленому порядку; сім’я має дохід від утримання худоби, птиці тощо), а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок)  за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного   члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 га (крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід).

При цьому Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” передбачено, що за  наявності  наведених вище обставин державна соціальна допомога все ж може бути призначена за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім’ї місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах рад тим сім’ям, у складі яких є інвалід, виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти  навчаються за денною формою навчання – до 23 років) а також неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.

При цьому, якщо сім’єю навмисно буде подано недостовірні дані чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.