Повноваження Уповноваженого у судовому процесі

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

 

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими посадовими особами не допускаються; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

 

Правовий статус Уповноваженого з прав людини, його права та повноваження визначені Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». При цьому вказаним Законом встановлено, що діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод (стаття 4).

З огляду на вищезазначені положення Конституції України вказаним Законом також передбачено, що Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду (стаття 17).

 

Отже, звертаючись до Уповноваженого з прав людини зі скаргами, пов'язаними із судовим розглядом справ, скаргами на рішення судів чи на діяльність або бездіяльність суддів, громадянам насамперед слід знати, що відповідно до діючого законодавства Уповноважений з прав людини не вправі втручатись у здійснюване судами судочинство та правосуддя, не наділений повноваженнями давати оцінку та переглядати судові рішення на предмет їх законності й обґрунтованості, змінювати їх чи скасовувати, притягувати суддів до відповідальності. Законність постановлених судами рішень перевіряється виключно в порядку, встановленому процесуальним законодавством. Позапроцесуальний контроль за розглядом суддями справ заборонений Конституцією України та чинним законодавством.

 

Права Уповноваженого у судовому процесі

 

В той же час, статтею 13 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" визначений перелік прав Уповноваженого з прав людини, до якого, зокрема, належить звертатися  до  суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний  стан,  недосягнення  повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ,  провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); вступати у  справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду; ініціювати  незалежно  від його участі у судовому провадженні
перегляд судових рішень.Також має право бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим.

 

Аналогічна норма міститься і в статті 45 Цивільного процесуального кодексу України та статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що з метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовом (заявою), а також на будь-якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів. Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 ЦПК України та статті 108 КАС України.

 

Таким чином, громадяни вправі звертатись до Уповноваженого з прав людини із заявами щодо захисту їх прав та інтересів у загальному та адміністративному суді. Однак окрім зазначеної заяви громадяни одночасно мають подати Уповноваженому з прав людини документи (оригінали або належним чином засвідчені копії цих документів), які б підтверджували про їх неспроможність самостійно захищати свої інтереси в суді. За відсутності таких документів Уповноважений з прав людини не буде допущений судом до участі у судовому процесі.

 

У кожної особи можуть бути свої обставини, що засвідчують неможливість її самостійного звернення до суду. Тому діючим законодавством не встановлено вичерпного переліку документів, які необхідно надати Уповноваженому з прав людини для здійснення ним захисту інтересів громадян у суді. Особа, яка звертається до Уповноваженого із зазначеного питання, має самостійно визначити та надати саме ті документи, які, на її думку, підтверджують поважність причин неможливості самостійного захисту своїх інтересів у суді. Саме після отримання та дослідження таких документів Уповноваженим приймається рішення щодо звернення до суду в інтересах заявника.

 

Щодо захисту прав, свобод та інтересів громадян у кримінальному провадженні

 

Діючим Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості участі Уповноваженого з прав людини у кримінальному судочинстві. За таких обставин Уповноважений не вправі здійснювати правовий захист учасників кримінального провадження, втручатися у досудове розслідування чи судовий розгляд кримінального провадження. Відповідно до вищенаведених норм діючого законодавства Уповноважений з прав людини вправі лише бути присутнім у судових засіданнях під час розгляду кримінальних проваджень з метою здійснення моніторингу дотримання судом процесуальних прав заявників.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України захист затриманого, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка може бути здійснений виключно адвокатом.

 

 

Участь Уповноваженого в господарському спорі та у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

 

Відповідно до діючого процесуального законодавства Уповноважений з прав людини також не може здійснювати захист прав та інтересів громадян в рамках господарського спору та у справах щодо притягнення заявників до адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення.

 

Висновок

 

Підсумовуючи викладене, ще раз звертаємо увагу на те, що Уповноважений з прав людини може здійснювати захист інтересів заявників лише у цивільному та адміністративному процесі та за умови підтвердження заявниками неможливості самостійного захисту своїх інтересів у суді.

 

Щодо притягнення суддів до відповідальності

 

Відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» надати оцінку діям суддів чи їх бездіяльності може виключно Вища рада юстиції України та Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, підстави та строки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів».