Реінтеграція Донбасу: що допоможе пришвидшити процес?

23/10/2018 19:16


Майже 5 років на сході України триває військова агресія з боку Російської Федерації. Наслідки "гібридної війни" – це тисячі понівечених життів, мільйони психологічних травм та майже 10 тисяч квадратних кілометрів окупованої території.

Нові, продиктовані сучасністю, кроки для врегулювання конфліктної ситуації на Донбасі шукали на круглому столі "Україна – стратегічне значення місцезнаходження. Конфліктні виклики, підходи до реінтеграції Донбасу, міжнародний досвід", який відбувся 23 жовтня 2018 року в Офісі Омбудсмана.

В обговоренні теми взяли участь міжнародні експерти, представники Ради Європи, ОБСЄ, ООН, провідні українські правозахисники та громадські активісти.

Червона лінія дискусії – права українців, а точніше спроби максимально унеможливити порушення прав внутрішньо переміщених осіб та людей, які перебувають на тимчасово окупованих РФ територіях, а також гостра необхідність встановлення з ними діалогу та особистого контакту.

В свою чергу виконавчий директор міжнародної організації "Ресурси примирення" Джонатан Коен зазначив, що на шляху до встановлення миру на Донбасі дуже важливу роль мають відіграти громадські організації. Адже враховуючи міжнародний досвід, їм краще за будь-кого, вдається примирити та встановити конструктивний діалог між громадянським суспільством та владою.

Водночас виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко заявив про неспроможність громадських та неурядових організацій самостійно створювати діалогові майданчики: "Наразі в організаціях відсутні кошти, а ця благородна мета потребує чималих грошей. Лише залучення міжнародних донорів допоможе зрушити це питання з мертвої точки".

Ще одним важливим питанням, від вирішення якого, на думку експертів, залежить лояльність мешканців окупованих територій, є перехідне правосуддя.

Учасники дискусії схвалили ініціативу створення в Офісі Омбудсмана Координаційної ради з питань перехідного правосуддя, яка вже показала свою дієвість.

Законопроект про перехідне правосуддя, який було розроблено також за участі УГСПЛ, має дати відповідь в частині подолання наслідків збройного конфлікту і опирається на так звані "чотири колони" перехідного правосуддя: це кримінальне переслідування осіб, винних у порушеннях законів, відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, право на правду і гарантії неповторення.

Саме ці моменти є чутливими і для українського суспільства, і для органів державної влади. Даний документ має стати основоположним, на базі якого вже можуть бути розроблені інші нормативно-правові акти. Особливу увагу приділено частині міжнародного регулювання, оскільки Україна має певні правові зобов’язання.

На важливості перехідного правосуддя наголосила і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

"Надзвичайно важлива тема, яку ми сьогодні обговорюємо в офісі Уповноваженого з прав людини, потребує негайного правового визначення. Адже впровадження найкращих світових практик та досвіду подолання наслідків збройних конфліктів в світі допоможе Україні уникнути помилок минулого. Я впевнена, що ті висновки та напрацювання, які зроблені сьогодні, будуть враховані при розробці та прийнятті законодавчих ініціатив стосовно впровадження перехідного правосуддя в Україні", - йшлося у зверненні Омбудсмана до учасників круглого столу.

Тему перехідного правосуддя продовжив представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Андрій Мамалига, який також взяв участь в обговоренні. Він зазначив, що на останньому засіданні Координаційної ради з питань перехідного правосуддя обговорювалася  шоста стаття засад, яка стосується ролі громадянського суспільства.

"Найважливішим серед заходів, що мають бути застосовані в процесі запровадження перехідного правосуддя в Україні, є відновлення прав жертв війни, впровадження справедливого правосуддя, подальше проведення інституційних реформ та донесення правди", - резюмував представник Омбудсмана.