Практика застосування КПК у судах м. Києва

30/10/2015 11:03

Це обговорювали  29 жовтня 2015 року під час презентації результатів моніторингу застосування судами міста Києва Кримінального процесуального кодексу України, який реалізовувався Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Інститутом прикладних гуманітарних досліджень з 5 липня 2014 року по 15 лютого 2015 року.

Моніторинг проводився  незалежними моніторами у складі 28 осіб (які мали юридичну освіту, досвід роботи за фахом та мотивацію для участі у ньому) у всіх 10 районних судах та Апеляційному суді м. Києва.

«Особливістю проведення моніторингу було те, що предметом спостереження було не все провадження, а лише одне судове засідання цього провадження, на яке монітори потрапляли випадково. Такий підхід  гарантував нам можливість  отримання об’єктивної інформації судового розгляду певного провадження загалом», – зазначила заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Олена Смірнова, представляючи результати проведеного моніторингу.

Вона наголосила, що моніторинг проводився на знеособленій основі, адже головним його завданням було визначити, що загалом відбувається в частині імплементації Кримінального процесуального кодексу України.

Під час моніторингу було виявлено низку  недоліків, які були пов’язані з організацією роботи апарату суду та з організацією і плануванням суддями судового розгляду кримінальних проваджень, зокрема, це завищений контроль у частині доступу до приміщень суду, неналежне інформування населення про дату, час та місце проведення судових засідань на сайті суду та на інформаційних стендах безпосередньо в приміщенні суду, відсутність доступу до судового засідання, затримка початку або відкладання судового засідання.

Крім того, монітори констатували недотримання суддями професійних стандартів поведінки – обмін жестами з присутніми, користування телефоном та читання преси під час судового засідання, некоректне ставлення до учасників процесу.

«Під час моніторингу перебігу судових засідань було помічено, що судді  вдавалися до порушень певних норм КПК, виявляли упередженість або необ’єктивність, порушуючи, зокрема, засади гласності і відкритості судового провадження, право на захист. Наприклад, слідчі судді досить рідко застосовують у своїй практиці  статтю 206 КПК, якою визначаються загальні обов’язки  судді щодо захисту прав людини. Водночас сторони захисту та обвинувачення в повній мірі не застосовують всі надані їм КПК процесуальні можливості для забезпечення повноти та всебічності розгляду кримінальних справ судом», – повідомила Олена Смірнова.

Моніторинг відбувся за підтримки проекту «Демократизація та права людини в Україні», що реалізується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії, проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що впроваджується за фінансового сприяння Уряду Данії, та програми реформування кримінального судочинства та боротьби з корупцією в Україні Офісу з питань міжнародного розвитку, співробітництва та підготовки прокурорів Департаменту юстиції США завдяки фінансовій підтримці Бюро з міжнародних питань у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків та правоохоронних питань Державного Департаменту.