9 листопада - Міжнародний день проти фашизму, расизму та антисемітизму

09/11/2018 12:03

Світовою громадськістю, расова дискримінація визнана найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини. Проте, незважаючи на ганебність і небезпечність цього явища, питання запобігання та протидії расовій дискримінації залишається актуальним для багатьох країн світу. Україна не є виключенням.

Страшна ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, яка отримала назву «Кришталева ніч» або «Ніч розбитих вітрин», коли в Німеччині стався масовий єврейський погром, поклала початок Холокосту – масовому насильству щодо єврейського народу, що призвів до загибелі близько 6 мільйонів євреїв.

Серед основних причин, які призводять до проявів нетерпимості в українському суспільствієприсутність у масовій свідомості ксенофобських стереотипів, використання мови ворожнечі у ЗМІ, поширення нетерпимості в інтернет-мережі, поширення правого радикалізму у молодіжному середовищі.

Саме тому протидія расовій дискримінації в усіх її проявах, ксенофобії та будь-якими формами расової чи національної нетерпимості займає важливе місце в діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Результати здійснюваного моніторингу свідчать про збільшення у 2018 році кількості проявів нетерпимості до представників вразливих груп.

Разом з цим, у рамках проваджень, які здійснювалися Уповноваженим за фактами вчинення насильницьких дій на расовому підґрунті привертається увага органів влади до необхідності здійснювати просвітницьку діяльність, спрямовану на формування толерантного ставлення до вразливих груп.

На переконання Уповноваженого такі випадки ксенофобії потребують особливої уваги правоохоронних органів, зокрема, більш ретельного розслідування, а також вжиття заходів превентивного характеру щодо недопущення їх вчинення у майбутньому.

Наразі в Україні залишаються невирішеними питання усунення законодавчих прогалин, існування яких унеможливлює належний захист людей від випадків дискримінації, за ознакою раси, кольору шкіри етнічного або національного походження.

У випадках вандалізму, як і у випадках фізичного насильства, залишається невирішеним питання ефективного розслідування мотиву нетерпимості. Навіть у ситуаціях, коли є обґрунтовані підозри щодо наявності такого мотиву, правоохоронними органами це не береться до уваги, а дії правопорушників кваліфікуються переважно за статтею 296 Кримінального кодексу України («Хуліганство»).

На сьогодні, необхідно переглянути існуючі законодавчі ініціативи, зокрема проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» який встановлює відповідальність за підбурювання до дискримінації.