Заява Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з нагоди Міжнародного дня рома́

08/04/2015 16:23

Цього року виповнюється чверть століття від проголошення Міжнародного дня рома́, який щорічно відзначається 8 квітня.

Цей день уваги до представників окремо взятої національності не має собі аналогів. Насамперед, тому що немає аналогів характеристикам, які визначають ситуацію рома́ – народ без власної державності, розселений у багатьох країнах, фактично дискримінований, стигматизований, а відтак – виключений із соціального життя протягом століть.

Відрадно, що протягом останнього десятиліття, якщо розглядати проблему в широкому європейському контексті, ситуація почала змінюватися на краще. Нелегко, повільно, не всюди, долаючи інерційний віковий опір, але зміни почалися.

Страсбурзькою декларацією Ради Європи, Європейського Союзу та спільноти рома́ 2010 року узагальнені основні напрями для прикладення зусиль, що мають універсальний характер і як такі – є дороговказом для дій з поліпшення становища ромського населення і в Україні:

а) протидія дискримінації за ознакою національного та расового походження, подолання безгромадянства, підтримка прав жінок і дітей, які страждають від множинної дискримінації;

б) соціальне включення, зокрема, що стосується освіти, житла та охорони здоров’я;

в) розширення прав і можливостей та покращений доступ до правової допомоги.

На вказані напрями значною мірою орієнтований урядовий план заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Хоч цей план і справедливо критикувався за недоліки, хочу наголосити на його цінності як першого практичного інструмента організації та координації роботи державних структур щодо соціалізації ромського населення.

Слід зазначити, що минулого року з’явилися нові виклики для поступального процесу виведення рома́ з умов стигматизації. Явище множинності дискримінації ромського населення у ряді місць доповнилося новою складовою, пов’язаною з неадекватним реагуванням на проблеми рома́ – внутрішньо переміщених осіб. Так, мали місце відмови у прийнятті та тимчасовому розміщенні рома́, намагання органів місцевого самоврядування примусити рома́ покинути облаштовані ними місця переселення, залучення правоохоронних органів для їх примусового виселення, насильницькі дії по відношенню до ромських переселенців тощо.

Зазначене ще більшою мірою підкреслює необхідність вдосконалення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування як з проведення інформаційно-просвітницьких заходів на протидію упередженому та дискримінаційному ставленню за ознакою належності до ромської національної меншини, так і з вирішення нагальних соціально-економічних проблем цієї громади.

У зв’язку з цим хочеться наголосити, що Міжнародний день рома́ – це не лише день відзначення самобутності ромської культури, її внеску в розвиток культурного розмаїття України. Це день, що має спонукати владні органи всіх рівнів до подальших дій на соціальне включення ромського населення в життя суспільства. Зокрема, шляхом формування серед населення позиції неприйнятності дискримінаційного ставлення за ознакою національного походження, релігії, мови, культурних чи побутових особливостей представників іншого народу. Формування позиції сприйняття рома́ як співгромадян, які мають рівні з іншими права і свободи в суспільстві.

 

Валерія Лутковська