Богдан Крикливенко: «У нас є шанс привести процедуру обрання Омбудсмана у повну відповідність до міжнародних стандартів»

03/08/2017 13:20

У своєму коментарі для правового інформаційного порталу ЮРЛІГА керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко надав детальне розяснення щодо процесу обрання Омбудсмана України.

Як відомо, у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської у квітні 2017 року розпочався процес висування кандидатур на посаду Уповноваженого.

У національному законодавстві порядок призначення Уповноваженого визначено Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України». Міжнародним документом, який визначає відповідні стандарти та критерії процесу обрання очільників національних інституцій з прав людини є Паризькі принципи ООН (Принципи, які стосуються статусу національних установ, що займаються заохоченням і захистом прав людини, Додаток до резолюції 48/134 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради або не менше однієї четвертої народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради. Голосування проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради бюлетенями для таємного голосування, але не раніше як через десять днів і не пізніше ніж через двадцять днів після закінчення строку для висування кандидатів для участі у виборах.

Станом на 24 травня 2017 року на посаду Уповноваженого було висунуто трьох кандидатів: Андрія Мамалигу (Фракція «Радикальної Партії» Олега Ляшка), Людмилу Денісову («Народний Фронт») та Сергія Алєксєєва («БПП»).

В рамках чітких строків, які відведені для голосування за кандидатів на посаду Уповноваженого та з огляду на календарний план пленарних засідань Верховної Ради єдиним можливим днем для голосування припало 6 червня 2017 року.

Проте, посилаючись на відсутність результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», 6 червня 2017 року Верховною Радою не було розглянуто питання обрання Уповноваженого, що вивело питання голосування поза встановлені Законом строки.

7 червня 2017 року групою народних депутатів було зареєстровано проект Закону про Конституційний Суд (реєстраційний номер – 6427-д). У прикінцевих положеннях цього законопроекту автори запропонували внести зміни до Регламенту Верховної Ради, які визначають порядок призначення та звільнення Уповноваженого з прав людини, замінивши процедуру таємного голосування бюлетенями на відкрите голосування, яке здійснюється за допомогою системи «Рада». 22 червня 2017 року проект Закону було прийнято у першому читанні.

Поширення інформації про вказану ініціативу викликало резонанс у правозахисному середовищі та призвело до хвилі заяв і закликів міжнародних та неурядових громадських організацій. Зокрема, розкритиковані спосіб і час внесення змін, оскільки порядок призначення Уповноваженого змінюється посеред самого процесу відбору Уповноваженого, а включення вказаних змін до законопроекту про Конституційний Суд України розцінено як спробу уникнення розгляду цих пропозицій Комітетом Верховної Ради України з прав людини, що є профільним та до предметів відання якого належать питання діяльності Уповноваженого з прав людини.

13 липня 2017 року під час розгляду у другому читанні проекту Закону про Конституційний Суд народний депутат України Ольга Червакова озвучила пропозицію за збереження процедури таємного голосування за кандидатів на посаду Уповноваженого, яка була проголосована і підтримана 227 народними депутатами.

Проте, поряд із озвученням змісту пропозиції було помилково названо інший порядковий номер правки до законопроекту, що дало можливість зацікавленим політикам стверджувати, що ключовим (!) у голосування є порядковий номер поправки, а не озвучений зміст та Головою Верховної Ради підписано текст Закону, який передбачає зміни до Регламенту Верховної Ради, запроваджує процедуру відкритого голосування для призначення на посаду Уповноваженого з прав людини та не враховує результати голосування 227 народних депутатів. 14 липня 2017 року Закон про Конституційний Суд надіслано на підпис Президенту України.

17 липня 2017 року Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) закликав Президента ветувати Закон про Конституційний Суд в частині зміни процедури обрання Уповноваженого. Також у зверненні РПР було зазначено: «Зміна процедури переслідує єдину мету – проконтролювати дисципліну і результативність голосування, що є неприпустимим», що є свідченням політизації процесу призначення Уповноваженого.

20 липня 2017 року у своєму зверненні до Президента України Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група зазначили: «Підписання Закону України «Про Конституційний Суд України» загрожує суттєво обмежити функціонування одного з інститутів сучасного демократичного суспільства – інституту Омбудсмана. Крім того, такі маніпуляції у Верховній Раді делегітимізують не тільки інститут Уповноваженого з прав людини, а й Парламент. Закликаємо Вас не підписувати проект Закону України «Про Конституційний Суд України».

31 липня 2017 року Президент підписав Закон України «Про Конституційний Суд України». Проте, отримавши текст документу в остаточній редакції стало зрозуміло, що ситуацію загнано в глухий кут. Оскільки Законом внесено зміни лише до Регламенту, а редакція відповідних положень Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» залишилися без змін, на сьогодні маємо два однакових за своєю силою нормативно-правових акти, один з яких передбачає процедуру таємного голосування (ст. 5 та ст. 6 Закону про Уповноваженого), а інший (ст. 208 Закону про Регламент ВРУ) – відкриту, чим створено правову колізію та унеможливлено здійснення голосування взагалі.

1 серпня 2017 року Президент України повідомив, що планує внести на розгляд Парламенту пропозиції щодо змін до законодавства про Омбудсмана.

Проаналізувавши вказані події, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко розповів про те, який порядок обрання Уповноваженого слід передбачити, змінюючи законодавство з цього питання.

«По-перше, події останніх місяців показали, що питання обрання Уповноваженого перебуває під пильною увагою не тільки українських правозахисних організацій, а відслідковується в Женеві, Брюсселі та Варшаві. По-друге, процес обрання очільника аполітичної за природою інституції політизували настільки, що жага задовольнити політичний інтерес призводить грубих порушень всіх процедур», – переконаний Богдан Крикливенко.

На його думку, саме тому очікується, що президентська ініціатива буде спрямована на уніфікацію процесу обрання Уповноваженого та передбачатиме:

- додаткові законодавчі гарантії задля уникнення політизації інституції Уповноваженого;

- залучення до процесу обрання Уповноваженого представників неурядових правозахисних організацій;

- розширення кола суб’єктів внесення кандидатів на посаду Уповноваженого;

- збереження процедури таємного голосування, як гарантії персонального голосування членів Парламенту та унеможливлення демонстрації політичної підтримки тому чи іншому кандидату.

Також майбутній законопроект повинен пройти експертне вивчення міжнародними організаціями, такими як ООН, БДІПЛ/ОБСЄ та Рада Європи, фахова оцінка яких полегшить подальше проходження законопроекту у Верховній Раді.

«Запекла політична боротьба насправді відкрила «вікно можливостей» для приведення процедури обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у повну відповідність до стандартів Організації Об’єднаних Націй, і втратити цей шанс ми не маємо права», – підсумовуючи зазначив керівник Офісу Омбудсмана.