Права жінок - внутрішньо переміщених осіб, як вразливої категорії громадян, перебувають на особливому контролі Уповноваженого

03/05/2018 12:35

На цьому наголосила Представник Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності  під час експертного обговорення «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО): гендерний зріз».

«На жаль, ситуація з дотриманням прав жінок – ВПО в Україні кардинально не поліпшується. Насамперед, це стосується незадовільного процесу інтеграції жінок-переселенців в місцеві територіальні громади. А це, в свою чергу, є причиною порушення їхніх прав на працевлаштування, житло, надання соціальних і медичних послуг, здобуття освіти тощо. Якщо порівняти рівень реалізації прав жінок-ВПО, то це становить біля 10-12 %  від реалізації прав чоловіків-ВПО, що є яскравим свідчення гендерних перекосів», - зазначила Аксана Філіпішина.

Під   час експертного обговорення було презентовано Звіт про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО, проведений Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка.

Гендерний аналіз, здійснений Центром «Жіночі перспективи», засвідчив, що існує гендерна специфіка становища жінок-ВПО та чоловіків-ВПО. Ця специфіка дуже часто повторює основні гендерні проблеми соціального буття жінок та чоловіків в Україні, в основі яких лежать гендерні ролі та гендерні стереотипи. При цьому, кількість гендерних стереотипів у середовищі значно ВПО вища, ніж загалом в українському суспільстві.

Так,  наприклад, дослідження демонструє значно більшу «відповідальність» та додаткове навантаження по забезпеченню виховання неповнолітніх дітей лежить на жінках-ВПО  (27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років та 41,6% жінок) - гендерний розрив 14,5%. Також жінки перебувають у економічно-враз­ливішому стані: втричі частіше ніж чоловіки жінки - ВПО проживають з багатодітними родинами, майже удвічі частіше - у малозабезпечених та на 9% частіше проживають у сім'ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Опитування проводилося на замовлення Уповноваженого  Верховної Ради України  з прав людини за підтримки проекту ПРООН та Міністерства закордонних справ Данії.