На Миколаївщині всіх підопічних психоневрологічних інтернатів щорічно «добровільно» госпіталізують до психлікарні

22/11/2018 13:27

Таку практику виявили монітори під час візитів до психіатричних лікарень Миколаївської області, здійснених у межах  реалізації національного превентивного механізму. Зокрема, під час візиту  до Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 2 у селі Сапетня з 241 пацієнтів більше третини госпіталізовані з  психоневрологічних інтернатів. Найбільше – 27 осіб – з Баратівського ПНІ, по 15 – з Новосвітлівського та Старогорожанського, 10 – з Первомайського, по 8 – з Лупарівського і Баштанського і 5 осіб з Виноградівського.

Під час особистих бесід пацієнти  заявили, що погоджувалися на лікування протягом місяця, а фактично перебували по два-три.  Тому їх знаходження в психіатричній лікарні можна оцінювати як незаконне, адже у випадку відмови від лікування їх мали б виписати або госпіталізувати у примусовому порядку  за рішенням суду. Ще й не у всіх медичних картках була згода на госпіталізацію та лікування.

Та й підставою для лікування підопічних, наприклад, Старогорожанського ПНІ, у направленнях зазначалась необхідність вирішення питання щодо доцільності подальшого перебування підопічних в інтернаті. Замість того, щоб лікар-психіатр приїхав до інтернату і разом з іншими членами  лікарсько-консультативної комісії надав висновок із зазначеного питання, людей з інвалідністю відправляють до лікарні.

Також, у направленні для госпіталізації зазначена причина - відмова від ліків. Дивно, що всі вони дають згоду на добровільну госпіталізацію в лікарню, де лише приймають  ліки, від яких відмовлялись в інтернатах, але в умовах значно гірших. Палати переповнені, старі розхитані ліжка із панцерною сіткою розміщені впритул, пройти в деяких палатах між ліжками важко, дверей немає у жодній палаті. Крім сну, харчування і процедур люди проводять у так званих «ігралках»,  сидячи  на стільцях у телевізора. Розмовляти по телефону можна лише 15 хвилин у день, а спілкуватися з відвідувачами 30 хвилин у присутності персоналу. Санвузли закриті, доступ навіть до туалетних кімнат можна потрапити лише з дозволу персоналу. Монітори були вражені, коли у їх присутності один пацієнт біля закритого туалету справив свої фізіологічні потреби в штани.

Моніторингова група вважає, що необхідно ретельно перевірити дотримання законності при госпіталізації, оскільки є підстави для висновку що підопічних направляють для наповнення ліжко/місць: у відділенні № 3 з 35 пацієнтів 33 були з інтернатів. Також під час відвідування 5 з 7 психоневрологічних інтернатів області, підопічні стверджували, що їх «за провини поміщають у Сапетню». Ні засобами гігієни, ні змінним одягом на цей час вони не забезпечені.

Таке поводження з людьми з інвалідністю відповідно до практики Європейського суду з прав людини може кваліфікуватися як порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.