Ірина Кушнір: «Існує необхідність широкого впровадження проактивного інформування громадян про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування»

02/10/2015 16:55

У цьому переконана Представник Уповноваженого з питань дотримання права на доступ до публічної інформації Ірина Кушнір, яка під час всеукраїнського форуму «Право знати. Прозорість діяльності влади: виклики і досягнення» виступила із презентацією, присвяченою аналізу порушень у сфері доступу до публічної інформації.  

Під час презентації Ірина Кушнір навела найбільш типові порушення права громадян на доступ до публічної інформації з прикладами із судової практики, яка склалась за останній рік. Так, найчастіше органи державної влади надають неповну інформацію або ж відносять відкриту інформацію до інформації з обмеженим доступом, таємної чи конфіденційної. Тож, враховуючи те, що у всеукраїнському форумі «Право знати. Прозорість діяльності влади: виклики і досягнення» взяли участь уповноважені представники, які відповідальні за забезпечення доступу до публічної інформації майже всіх державних відомств, Представник Уповноваженого надала чіткі й вичерпні роз’яснення щодо належної практики застосування законодавства в сфері доступу до публічної інформації.

Як відомо, наприкінці 2014 року на Офіс Омбудсмана було покладено повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення в сфері доступу до публічної інформації.

«Органам державної влади необхідно раз і назавжди запам’ятати: інформація – це продукт, який швидко псується, вона необхідна тут і зараз. Якщо заявник звернувся із запитом, відповідь необхідно надати у п’ятиденний строк, адже через місяць запитувана інформація може стати просто неактуальною», – зазначила Ірина Кушнір.

За словами Представника Уповноваженого, світова практика свідчить про необхідність і дієвість саме проактивного інформування населення про діяльність органів державної влади. Це означає, що чим більше на сайті відомства інформації про його діяльність, структуру, працівників тощо, тим менше надходитиме запитів від громадян, адже вони зможуть самостійно знаходити потрібну їм інформацію. Ґрунтовний аналіз тематики питань, з якими звертаються заявники, може допомогти у визначенні того, яку саме інформацію необхідно розмістити на веб-ресурсі відомства.

Окремо було наголошено на тому, що за відсутності належної практики дотримання права на доступ до публічної інформації боротьба з корупцією залишатиметься декларацією, а не реальністю.

Коментуючи тему порушень у сфері доступу до публічної інформації, Голова центру політичних студій та аналітики Віктор Таран зауважив, що органи місцевого самоврядування до цього часу не прийняли процедурні рішення, якими регулювалися б питання присутності громадськості під час місцевих сесій, засідань.

«Тож на запити заявників щодо рішень, які приймалися під час засідань, вони або не дають відповіді, або дають відповідь не по суті, або ж вимагають за друк матеріалів по 8 гривень за сторінку», – повідомив Віктор Таран.

Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко зазначив, що тематика права знати, тобто права на інформацію, буде актуальною ще багато років, адже тема аспектів прозорості тільки нещодавно почала активно розвиватися. За словами експерта, найбільшу користь такий розвиток несе для журналістів, а вже вони можуть повно подавати інформацію аудиторії.

Підсумовуючи, Ірина Кушнір виокремила такі проблеми у сфері доступу до публічної інформації: підзаконні акти не відповідають закону,  використання переліків службової інформації як нормативного акта для обмеження доступу до інформації, відсутність системного навчання представників органів державної влади щодо вимог законодавства в сфері доступу до публічної інформації, відсутність практики застосування трискладового тесту, підміна поняття запитів і звернень, обмеження доступу до протоколів комітетів і комісій, до декларацій, до засідань органів, до суспільно-необхідної інформації, якою володіють державні та комунальні підприємства.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «Аналіз порушень у сфері доступу до публічної інформації»