Людмила Денисова звернулась до керівника Нацполіції та Київського міського голови щодо забезпечення безпеки під час проведення «Маршу рівності»

11/06/2018 19:21

Моніторинг соціальної мережі Facebook виявив, що радикально налаштовані громадяни планують зірвати «Київ Прайд 2018». Спираючись на дані моніторингу та численні прояви ксенофобії під час проведення «Маршу рівності» у різних містах протягом 2013-2017 років, Уповноважений звернулась до керівника Національної поліції Сергія Князєва.

Зокрема, Людмила Денисова зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах по статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Свобода зібрань та об’єднання») на державі та, зокрема, її правоохоронних органах лежить зобов’язання вжити належних заходів для забезпечення безпеки учасників мирного зібрання від фізичного насильства з боку опонентів, гарантування безперешкодного проведення зібрання тощо. Окрім цього, влада зобов’язана використовувати будь-які засоби, щоб забезпечити мирне проведення зібрання, наприклад, шляхом публічних заяв перед демонстрацією з висловленням толерантної, примирливої позиції, або попередивши потенційних порушників про характер можливих санкцій. Тому Омбудсмен висловила прохання забезпечити належні заходи безпеки учасників «Маршу Рівності» та громадського порядку під час проведення акції.

Також Уповноважений направила звернення до Київського міського голови Віталія Кличка з проханням вжити в межах компетенції усіх належних заходів задля забезпечення права громадян на мирні зібрання та свободу вираження поглядів.

Людмила Денисова підкреслила, що на державі лежить обов’язок забезпечити ефективну реалізацію права на мирні зібрання не тільки у тому випадку, коли особи, що цим правом користуються, висловлюють прийнятні для більшості погляди, але й коли висловлювані погляди є непопулярними, можуть шокувати або викликати занепокоєння в суспільстві.

У зверненні Омбудсмен наголосила, що недопустимою є також будь-яка дискримінація, у тому числі за ознакою сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності, при втручанні державних органів у реалізацію громадянами права на мирні зібрання.