Пацієнти тривалий час змушені бути «заручниками» в обласній психіатричній лікарні на Черкащині

31/10/2017 15:15

Працівник Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого з прав людини спільно з регіональним координатором взаємодії з громадськістю Уповноваженого у Черкаській області Лесею Валяєвою здійснили моніторинговий візит до Черкаської обласної психіатричної лікарні: відділення сестринського типу та два сомато-психіатричних відділення (для пацієнтів похилого віку).

Особливістю відділень сестринського типу є втрата пацієнтами соціальних зв’язків. Наприклад, опікун десять років отримує пенсію і при тому, що його підопічний не потребує лікування, не забирає його додому. Крім того, відсутня взаємодія підрозділів міграційної служби та органів внутрішніх справ щодо забезпечення паспортами пацієнтів, які не мають документів, що посвідчують особу, для подальшого їх соціального захисту.

«Ми їздимо по селах, де народилися пацієнти, або знаходимо їхніх родичів, які можуть засвідчити особу хворого. Збираємо будь-які документи, які необхідні для поновлення паспортів, – говорить завідувач відділення № 14. – А далі подаємо документи на встановлення їм інвалідності та намагаємось влаштувати до інтернату. Багато пацієнтів лікарні проходять такий довгий шлях, перш ніж стануть підопічними установ соціального захисту».

«Але у більшості випадків чекати на «путівку» до інтернату можна дуже довго через завантаженість психоневрологічних інтернатів та чергу на влаштування до них», – говорить медпрацівник відділення № 2.

Однак, моніторинговою групою було встановлено, що відповідальними особами лікарні систематично не дотримується порядок підготовки та подачі пакету документів для постановки пацієнта у чергу для влаштування до інтернатної установи Департаменту соціального захисту ОДА, через що люди змушені тривалий час бути «заручниками» у лікарні.

У двох сомато-психіатричних відділеннях ситуація трохи інша. У відділенні №10 за благодійні кошти зроблено ремонт: у душовій кімнаті, ординаторській, санітарній кімнаті для персоналу, маніпуляційній. При цьому, дуже помітна різниця між умовами праці медперсоналу та умовами перебування пацієнтів у тій чи іншій палаті. Наприклад, у палаті для паліативних хворих стояв електричний обігрівач (оскільки у лікарні було дуже холодно), багатофункціональні ліжка з білою чистою постільною білизною, всі пацієнти були у підгузках. Для цих пацієнтів навіть білизну перуть в окремій пральній машині. А в інших палатах холодно, стара постільна білизна, провалені ліжка, замість протипролежневого матрацу – надувний дитячий круг для плавання, в окремих палатах розташовано по 14 ліжок впритул одне до одного.

«Ми ставимося до всіх однаково», – говорить завідувач відділенням №10. Однак, вона так і не змогла пояснити різницю у догляді і умовах проживання для пацієнтів вказаних відділень.

«Необхідно звертатися до громадськості, благодійних організацій, небайдужих людей для підтримки таких відділень. Необхідно все: будівельні матеріали, продукти харчування, підгузки, постільна білизна, одяг, миючі засоби, – дійшли висновку представники моніторингової групи НПМ. – Основним результатом такої спільної роботи має стати поліпшення якості життя, особливо в останній період життя людини. Також потребує збільшення фінансування на харчування у психіатричній лікарні. Люди голодні, виснажені через відсутність достатньої кількості їжі, а особливо ті, хто живе в лікарні роками».

За результатами візиту будуть надіслані акти реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини керівництву Міністерства охорони здоров’я, а також Черкаської обласної державної адміністрації.